Я біду не вижену, сама з мене вискочить

[rhumb]

Скрипка-Піпа-Рогачевський

Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають,ловити їх жменями

Наберу у пазуху оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.

Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна вгамує,
Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.

Я біду не вижену, сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся, заведемо бесіду.

Наберусь хороброщів, спитаю у горя:
"Чи мене не викине упасти у море?"

Забіжу до Зіночки, хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно, поділюся жалощами.

Всесвіту пронизливий, відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить загинути по весні?"